"Патріоти Охтирщини"

В зоне АТО погибли наши земляки

Stani$lav — Thu, 04 Sep 2014 16:21:51 GMT

Виконуючи бойове завдання по захисту України, її незалежності та територіальної цілісності у складі сил АТО

14 липня 2014 року загинув капітан Саліпа Сергій Дмитрович,05 серпня 2014 року загинув солдат Кутовий Вадим Борисович, 9 серпня 2014 року загинув солдат Білан Руслан Миколайович.20 серпня 2014року в районі с.Георгієвка, Лутугінського району, Луганської області загинув майор Бірюк Олег Миколайович 13 січня 1976 року народження. В результаті бойової операції на вертольоті Мі-24 він встиг знищити танк, який рухався в складі колони російської техніки, після чього був збитий засобами протиповітряного захисту супротивника.

21 серпння 2014 року о 04.30 год., під час обстрілу вогневих позицій в районі населеного пункту Старогнатівка Донецької області, загинув житель села Оленінське солдат Вербицький Олексій Миколайович 1989 р.н.Обстріл відбувався з території Росії системами залпового вогню "Ураган". Під час обстрілу Вербицький Олексій знаходився в кабіні автомобіля в якості чергового машини. Перед пораненням він встиг витягнути з машини свого товариша. Уламок пошкодив Олексію артерію і в результаті швидкої втрати крові він помер.

Висловлюємо свої співчуття рідним та близьким загиблих.

Надаємо реквізити для допомоги родині Вербицького Олексія:

Установа Ощадбанку: Охтирське ТВБВ № 10018/050 філії Сумського облуправління АТ "Ощадбанк" МФО 337568 ОКПО 09337356 р/р 2924395000005 № карткового рахунку: 26250520685810 Вербицький Микола Олексійович Код за ДРФО : 2228204074

http://www.okhtyrka.net/content/view/5942/200/ - матеріал скопійовано

Риба псується з голови

Stani$lav — Thu, 04 Sep 2014 15:30:14 GMT

Автор В.Бакуліна

«1979 рік.Залишилася після уроків у школі-інтернаті з колегою Дорохіною Є.А.. Ведемо дискусію. Я намагаюся довести їй, що комунізм і соціалізм – це утопія. Повинно бути суспільство розвиненого капіталізму і повинен бути хазяїн. Спільної мови так і не знайшли.1991 рік. Україна стала незалежною державою. 2014 рік. Майдан.Люди повстали проти свавілля хазяїнів. Загинула Небесна сотня. На Сході війна.Всі надії і сподівання народ поклав на новообраного президента Петра Порошенка.Наразі ми гірко розчаровані, бо свавілля чиновників так і не закінчилось, людям стало жити ще гірше. В Охтирці наче нічого не змінилось, всі чиновники та керівники різних організацій сидять на своїх місцях і продовжують знущатись з простого люду».Так починає свого листа охтирчанка Людмила Кулініч,мешканка вулиці Пушкіна. Вона звернулася до громадської організації «Патріоти Охтирщини» з надією, що активісти допоможуть вплинути на ситуацію, що склалася.Далі мова піде про відносини між ТОВ «Водоторгприлад» та жителями міста. Л.Кулініч розповідає про те, що вже не може мовчати, не може терпіти. І її випадок не винятковий.

11 серпня у міськраді відбувся «круглий стіл» з ініціативи громадських організацій «Патріоти Охтирщини» та «Майдан». До відповіді покликали міського голову І.Ю. Алєкєєва та керівників управлінь та відділів міськради, представників підприємств, які забезпечують людей теплом, водою та електроенергією. В.о. директора «Водоторгприлад О.С.Шейко довго розповідав, роз’яснював та відповідав на запитання активістів. Міський голова наполягав надати факти. І ось вони, факти, які надала Л. Кулініч:

«05.08.2014 р. У вікно постукала сусідка: «У вас по пров. Ушакова вода прорвала».

06.08.2014р. О 3-й ночі телефоную в ТОВ «Водоторгприлад», повідомляю про порив труби. Бригада ремонтників приїхала о 10.45. Приїхали, походили хвилин 15, подивились, поїхали. Приїхали знову о 14-й, тричі копнули лопатою. Потім майстер довів до мого відома, що потрібно поставити лічильник обліку води, тільки після цього вони відремонтують порив. Розвернулись, поїхали.

07.08.2014 р. о 7.45 прийшов досить поважний майстер з «Водоторгприладу» встановив лічильник. По моєму проханню він зателефонував до свого керівництва, там відповіли, що сьогодні ремонтувати не будуть.

О8.08.2014 р. терпець мені вірвався, іду на прийом до мера. Ігор Юрійович виявився людиною чемною і привітною. Він мене уважно вислухав, одразу зателефонував до головного інженера ТОВ «Водоторгприлад», поспілкувався і попросив мене потерпіти до 11.08, в понеділок вони приїдуть і полагодять трубу. Вода витікає за межами домоволодіння і якби якийсь начальник заплатив зі своєї кишені за ті 7 днів, то трубу полагодили б скоріше.

11.08.2014р. Лагодити трубу ніхто не з’явився. !!! Сидимо з сусідами, які знаходяться на врізці в центральну трубу (Жмурко М.К., Скорик М.К., Богдан Т.С.) як на пороховій бочці, чекаємо, надіємось аби не прорвало ще більше. А вода стікає собі до буд. Ушакова,4, у Велике озеро. Чекала я, чекала, поки мені стало недобре із серцем.

12.08.2014р. сусідка викликала швидку, допомогли. Тільки полегшало, телефоную меру: «Ви ж обіцяли, що в понеділок трубу відремонтують!». На що мер відповідає: «А мені в «Водоторгприлад» сказали, що вже відремонтували». За півгодини Ігор Юрійович телефонує мені й просить: « Потерпіть до середи, все зроблять».

13.08.2014р. Бригада ремонтників, інженер і в.о. директора «Водоторгприлад» О.С. Шейко приїхали о 9-й. Пригнали екскаватор, розрили яму і замотали пошкоджену трубу жгутом (натомість велосипедною камерою, а зверху дротом). Це у них називається точений ремонт. Майстер повідомив мені, що замінити трубу ми повинні самостійно. І тільки після того, як на місці врізки в центральну трубу ми побудуємо водогінний колодязь. А т.я. на місці врізки знаходиться 4 споживачі – узгоджуйте з начальством..І не затягуйте, бо ЖКГ оштрафує за затягування земельних робіт. Щоб до п’ятниці колодязь був побудований.

15.08.2014р. поїхала на Дачний,9 за тех..умовами. Вони ще не були готові. Який колодязь нам треба будувати я й досі не зрозуміла. В мерії я випадково зустріла Шейка О.С., Бондаренка С. і якусь приємну жіночку з ЖКГ, які сиділи і чекали прийому мера.

28.08.2014р. ніхто нічого не полагодив і підключати не збирається. В мене вже немає сил ходити по інстанціях. Паралельно зі своїми проблемами опікуюсь бабусею п Пушкіна,80, бо нікому за одиноку жінку клопотатись і нікому будувати водогінний колодязь. Бідна сидить уже котрий місяць без води.. добрі люди носять їй по відру в день.

На вул.. Сковороди в управлінні «Водоторгприлад» на стіні висять такі об’яви:

«Інвалідам 1 та 2-ї груп обслуговування надається позачергово». Я проробила більше 30 років у ВАТ «Нафтопроммаш», 10 років практично в неопалювальних приміщеннях працювала на Щербанів, Марущенків та Долгих, заробила артрит, артроз, і 2-гу групу інвалідності. Сьогодні вже 24-й день «б’юсь, як риба об лід», щоб мені полагодили водогінну трубу за мій кошт, толку ніякого.

Друга об’ява мене здивувала ще більше:

В кого немає коштів платити за воду за 2010, 2011 рік, зверніться у відділ субсидій для отримання допомоги до 14 жовтня 2010 року». Це значить, що в.о. «Водоторгприлад» і досі живе в минулому. В теперішньому та майбутньому часі люди хотіли б бачити більш толкового начальника, який працював би для людей і йшов би в ногу з часом.

Вважаю, що те свавілля та безвідповідальність, що відбувається у ТОВ «Водоторгприлад» не є провина простих робітників та майстрів, бо вони виконують вказівки директора. Риба, як відомо псується з голови.

28.08.2014рік. Людмила Кулініч.»

Наразі, вже 2.09.2014р. ситуація з водою на Пушкіна-Ушакова не змінилась. Цікаво, що у «Роксолані» стаття про «Круглий стіл» 11.08 називалась «Потовкли воду в ступі», а інтерв’ю з О.С.Шейко в «Істині новій» називалось «Не каламутьте воду».

В.Бакуліна

В Охтирці з’явилася древня плащаниця

Stani$lav — Thu, 04 Sep 2014 15:18:00 GMT

Священик зі Львівщини подарував Успенській церкві зображення Христа, якому понад 200 років

Настоятель храму Мучеників Маковеєвих із села Красного, що в Турківському районі на Львівщині, пожертвував церкві Успіння Божої Матері старовинну плащаницю. До Охтирки її привіз настоятель храму, отець Андрій Бринчак.

Моя розмова зі священиком відбулася, щойно він повернувся з Сум, з художнього музею, де вивчали святиню. Експерти вважають, що плащаниця має не менш ніж 200-літню історію.

Плащаниця – це зображення Ісуса Христа, – розповідає отець Андрій. – Вона не чудотворна, але дуже старовинна, намолена. Земляки пожертвували (батюшка родом зі Львівщини). - Кажуть, у вас там на Сході такі біди, такі нещастя стаються. Ми би хотіли цим прикладом показати, що люди єдині в Україні - як на Сході, так і на Заході. Церква єдина і ми єдиний народ одної віри.

Розмовляємо з отцем Андрієм у храмі. Йому ніколи, бо майстри працюють над облаштуванням фасаду церкви. Проте священик знаходить час дня непроханої гості і відповідає на мої питання, показує цінний подарунок земляків.

Чого зараз таке нещастя стається? – каже батюшка. - Не тому, що не було чого їсти. Бо і в Донецьку, і на Луганщині не гірше було, ніж в Охтирці. Справа в тому, що існує дуже глибока криза моральна, духовна. Фактично ми з росіянами - один народ, бо вони є вихідці з Київської Русі. Але вони забули звідки їхнє коріння береться. Ось ми недавно були в Києві на святі Хрещення Русі (28 липня). Це саме та земля, по якій ступав святий апостол Андрій Первозванний. Князь Володимир охрестив Київську Русь у Дніпрі, а не в Москва-ріці.

Це старовинна плащаниця, але для встановлення точного віку треба більш дорогу експертизу проводити, а зараз трішки не до цього, бо треба швидше фасад робити, щоб забрати забор, бо ми ж у центральній частині міста! Хочемо відновити історичну справедливість. З допомогою відділу культури будемо проводити дослідження. Бо на цьому місці була найперша дерев’яна церква, потім перша кам’яна споруда. Свого часу тут височів найголовніший храм міста. Потім вже будувалися решта храмів Охтирки. Вірю, Бог поможе нам все те зробити.

Питаю в отця Андрія його думки про долю роз’єднаних українських церков.

Думаю, Бог примусить об’єднатися. Бо як казав мій батько, можна пройти в один бік з брехнею, але назад не вернешся. За апостольським правилом кожний народ має право мати свого першоієрарха. Грузини мають право на свою помісну церкву і свого патріарха і право молитися на своїй мові; вірмени мають право, румуни так само, росіяни так само, кіпріоти так само мають свою помісну церкву і свого патріарха. А от нам казали, і не з точки зору богослов’я, а від кремлівської пропаганди, що це такий народ, який не має права мати ні своєї церкви, ні свого патріарха.

Хоча, все це почалося не сьогодні і не вчора, а ще тоді, коли був перший указ про заборону друкувати книжки богословські і молитися українською мовою.

Зараз ми маємо свою незалежну державу, яка де юре існує з 1991року, а де факто… останні подіє показали, наскільки ми були незалежні. І зараз Московський патріархат повинен визначитися – чи вони є українська церква, чи вони зі своїм народом, чи вони хочуть будувати свою українську незалежну державу, чи вести чужу політику, чужу пропаганду. Оту агресивну, якою зараз є ідея «русского мира».

Зараз вбиває людей не зброя, а ідея руського міра, яка нав’язувалася і впроваджувалася через політиків, через засоби масової інформації в тому числі і через церкву Московського патріархату в Україні.

…Прощаючись, отець Андрій радить почитати проповіді митрополита Василя Липківського - українського єпископа, розстріляного за вироком «трійки» НКВД у 1937 році, на той час йому було 73 роки. За визначенням академіка Агатангела Кримського це був «апостол українського релігійно-національного відродження». За час свого митрополичого служіння доклав надзвичайних зусиль до розбудови української православної церкви та спромігся перетворити її на впливовий фактор життя тогочасного українського суспільства.

Анна Протасова, ГородА

10 тисяч для потреб бійців АТО зібрали активісти Майдану та ГО «Патріоти Охтирщини».

Stani$lav — Fri, 22 Aug 2014 10:51:57 GMT

10 тисяч 272 гривні за сім днів зібрали волонтери для потреб бійців АТО. Ініціатори громадської підтримки земляків, що воюють на Сході України – активісти Майдану та ГО «Патріоти Охтирщини».

Намет біля входу до продовольчого ринку по провулку Харківському встановили минулого тижня. Небайдужі охтирчани наповнювали скриньку пожертвами – хто скільки міг. Найбільший разовий внесок – 1000 грн. Але й 1 гривня свою ціну має. При мені жінка пенсійного віку опустила до скриньки гривню зі словами: «На благе діло».

Скринька була опломбована. Відкрили її у вівторок о 15.00 у присутності журналістів. Порахували – 10 тисяч 272 гривні. Окрім грошей люди приносять продукти харчування, предмети першої необхідності. Діти передають солдатам власні малюнки.

«Наша організація займається волонтерською діяльністю ще з Майдану, з грудня місяця, – розповідає громадський активіст, депутат міської ради Володимир Лисенко. - Тоді ми собирали кошти, відправляли в Київ, допомагали людям боротися з режимом Януковича… Тоді це було нелегально, бо репресивна машина працювала. Зараз ми поставили намет, щоб охтирчани бачили і залучались до спільної справи. Сьогодні будуть збори. Ми будемо вирішувати – що робити далі. На жаль, наші хлопці сьогодні воюють, хлопці гинуть, отримують поранення – вони потребують нашої допомоги. Держава знаємо в якому стані. Тому волонтерська діяльність потрібна буде ще довго».

Серед активістів громадського руху: Мирослава Лисенко, Юрій Горбушко, Ольга Косарєва, Денис Голець, Марченко Олексій і Марченко Людмила, Наташа Конопльова, Іван Пирогов, Вікторія і Руслан Маркови, Слава Марченко і Оксана Гордая, Микола Данилюк, Раїса Плахотіна, Зоя Полтавець, Сергій Степанов.

Анна Протасова, ГородА

Автор Редактор 19.08.2014 г.

Матеріал скопійовано з http://www.okhtyrka.net/content/view/5946/200/